Ефективне лікування шкірних хвороб, безсум- нівно, є вершиною професійної майстерності лікаря-дерматолога. Через численність і різно- маніття дерматозів, часто неясної етіології і патоге- незу, та їх схильності до затяжного перебігу така задача нерідко стає складною і потребує від фахівця не тільки широкого загального медичного кругозору, а й достат- нього особистого досвіду.

Стародавні лікарі залишили нам у лапідарній формі комплекс вимог, які можна розглядати як критерії оптимального лікування: cito, tuto, jucunde (швидко, ефективно, приємно). Дерматологічна наука і прак- тика в своєму розвитку завжди прагнули до виконання цих закликів і досягли в цьому напрямі чималих успіхів.

Лікування шкірних хвороб, як правило, носить комп- лексний характер з включенням відповідно до етіоло- гічних, патогенетичних і симптоматичних аспектів хво- роби відповідного лікування, що охоплює як місцеву, так і загальну (системну) терапію, невід’ємною части- ною якої є вітамінотерапія [5, 7, 9]. На сьогоднішній день найбільшу зацікавленість у дерматологічній прак- тиці представляють вітаміни А і Е.

У даний час малі дози вітаміну A використовуються при гіпо- та авітамінозі, тоді як великі (не менше 100 000 МО на добу для дорослих) – для лікування шкірних захворювань як засоби основної терапії [1, 2]. Дію ретинолу можна розділити на місцеву і загальну. Місцева дія на шкіру полягає у гальмуванні процесів зроговіння і стимуляції синтезу глікозаміногліканів, зниженні саловиділення і посиленні проліферації епі- теліоцитів. Виходячи з цього, можна сказати, що за- стосування ретинолу показане при будь-яких захворю- ваннях шкіри, пов’язаних з порушенням зроговіння, саловиділення і репарації [1–3].

Читать статью полностью