ГОЛОВНАСТАТТІДЕРМАТИТИ ТА ЕКЗЕМИ → Спадковість, інфекції і бесіди з лікарем - найважливіші факти про екземі


Спадковість, інфекції і бесіди з лікарем - найважливіші факти про екземі

Екзема – одне з найбільш поширених запальних дерматологічних захворювань. Його вирізняє розмаїтість симптомів, які проявляються з боку шкіри, а також схильність до хронічного перебігу з частими загостреннями. Втім, своєчасне та адекватне лікування допомагає впоратися з проявами екземи, та запобігти розвитку загострень або ускладнень.

Екзема: причини розвитку

Відповідно до теорії, якої дотримуються дерматологи, екзема пов'язана зі спадковістю – ця хвороба нерідко проявляється у членів сім'ї. Крім генетичного фактора у розвитку екземи задіяні інші чинники, зокрема порушення з боку різних систем організму, передусім імунної, нервової, ендокринної. Про участь імунітету в патологічному процесі свідчить тісний зв’язок екземи з алергічними захворюваннями. Варто зазначити, що екзема не заразна.

Екзема: фактори ризику

Дослідження дозволяють виявити чинники, які сприяють розвитку хвороби та її рецидивам (фактори ризику). До них відносяться гіповітаміноз, недостатнє надходження в організм мікроелементів і ненасичених жирних кислот, захворювання органів травного тракту, гельмінтози, імунодефіцити, а також хронічні інфекції та порушення обміну речовин. Нерідко прояви екземи провокують засоби побутової та промислової хімії, синтетичні тканини, барвники, харчові продукти та лікарські препарати.

Екзема: форми і симптоми

Екзема - хвороба з безліччю різноманітних проявів, однак основними її симптомами вважають висипку та свербіж шкіри. Іншими поширеними проявами екземи є почервоніння, набряк, сухість шкіри, тріщини і лущення, а також ранки, які зазвичай з'являються внаслідок розчісування. Екзема може з'явитися на будь-якій ділянці тіла, проте є в неї «улюблені» місця - руки, шкірні складки (згини ліктів, пахви й ділянки під колінами), обличчя, шия, зона декольте.

Залежно від чинника, що зіграв основну роль у розвитку симптомів захворювання, вирізняють декілька видів екземи - професійну, рефлекторну, мікробну, невропатичну, атопічну тощо. Крім того, екзема в залежності від характеру симптомів може бути обмеженою чи дифузною, мокрою чи сухою. З урахуванням перебігу розрізняють гостру, підгостру і хронічну екзему, при цьому найчастіше екзема протікає хвилеподібно - рецидиви чергуються з періодами ремісії в індивідуальному для кожного хворого темпі.

Діагностика екземи

Зазвичай лікареві досить бесіди з пацієнтом і огляду, щоб поставити діагноз «екзема», оскілки це досить специфічне захворювання. А от пошук її причини, тобто основного чинника, який запустив процес розвитку хвороби, а також факторів ризику її загострень нерідко вимагає комплексного обстеження із залученням суміжних фахівців (гастроентеролога, алерголога, імунолога, ендокринолога, невропатолога та ін.).

Лікування екземи

Лікування будь-якої форми екземи вимагає індивідуального, комбінованого підходу із застосуванням терапії лікарськими засобами, немедикаментозних методів лікування, поєднанням системної і місцевої терапії. Головне правило: своєчасне лікування зменшує ризик переходу екземи в хронічну форму, яка погано піддається терапії.

Найважливішим компонентом лікування екземи вважається усунення її причини та факторів ризику.

Багато чинників, що провокують екзему, цілком ймовірно усунути, проте слід пам'ятати також про роль генетичних факторів, корекція яких на сучасному етапі розвитку медицини неможлива. Зате інші негативні фактори, наприклад, несприятливі побутові умови, надмірна інсоляція, деякі захворювання, гельмінтози усунути відносно просто.

Іншою важливою складовою лікування екземи є дієтотерапія. Одна з основних вимог до дієти пацієнта з екземою – збалансованість раціону та споживання достатньої кількості вітамінів, білків і мікроелементів. Крім цього, з раціону потрібно вилучити будь-які продукти, що містять актуальні для конкретного хворого харчові алергени. Основними напрямками системної медикаментозної терапії є десенсибілізація, детоксикація організму, корекція роботи нервової системи та порушень обміну речовин. Місцеве лікування екземи базується на застосуванні антимікробних, в'яжучих, дубильних, протизапальних препаратів (у тому числі гормональних), які застосовують у вигляді кремів, мазей, гелів, примочок і пов'язок. Для відновлення ушкодженого епітелію призначають препарати, які нормалізують локальний обмін речовин, живлять шкіру та стимулюють в ній регенеративні процеси. Варто зауважити, що в процесі лікування екземи організм дуже швидко звикає до місцевих, тому лікарі часто коригують схеми терапії.

Необхідність прийому вітамінів під час лікування екземи

Важливу роль в лікуванні екземи грає вітамінотерапія з обов’язковим застосуванням вітамінів А і Е. Вплив вітаміну А (ретинолу) на шкіру доволі різноманітний, але завжди корисний. Місцева дія включає гальмування процесів зроговіння, стимуляцію синтезу важливих для шкіри речовин (глікопротеїдів і глікозаміногліканів), себорегуляцію, прискорення регенерації епітелію тощо. Системний ефект ретинолу проявляється в нормалізації функції імунітету, посиленні продукції клітин крові в кістковому мозку, прискоренні процесів регенерації у внутрішніх органах.

У свою чергу, вітамін Е (токоферол) також чинить багато корисних ефектів, включаючи антиоксидантний, захисний (зокрема забезпечення стабільності і цілісності клітинних стінок) та репаративний. Він також бере участь в обміні селену і впливає на перебіг запальних процесів, функцію тромбоцитів і стан судин.

На сьогодні вважається доцільним одночасне призначення хворим з екземою поєднання вітамінів А і Е, наприклад, у вигляді комбінованого вітамінного препарату АЕвіт. До складу АЕвіта входять фізіологічні дози цих двох вітаміні у вигляді ретинолу пальмітата й токоферолу ацетата. Вони доповнюють і підсилюють ефекти один одного, забезпечуючи багатостороннє комплексне вплив на організм і, зокрема, терапевтичну дію на шкіру.

Варто зауважити, що форма вітаміну А, котра входить до складу АЕвіту (ретинолу пальмітат) є оптимальною для лікування шкірних захворювань, оскільки вона забезпечує оптимальну біодоступність вітаміну А. АЕвіт також стимулює процеси відновлення, підвищує стійкість організму до впливу негативних чинників. Препарат нормалізує обмін речовин, виявляє активну антиоксидантну дію, відновлює капілярний кровообіг, покращує проникність судин і транспорт кисню до тканин.

Комбінований вітамінний препарат АЕвіт випускається у вигляді капсул і використовується для лікування дорослих. Схему прийому АЕвіта підбирає лікар, проте в стандартній ситуації препарат призначається по 1 капсулі на добу, після їжі, тривалість прийому - 30-40 днів. У випадку виникнення необхідності курс прийому комбінованого вітамінного препарату АЕвіт можна повторити через 3-6 місяців.

Дасюк Тарас Євгенович.

Лікар дерматовенеролог

К.м.н., асистент кафедри шкіряних та венеричних захворювань ЛНМУ ім. Д. Галицького

Рекомендуємо також ознайомитися з розділами:




САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я

ПАТ "Київський вітамінний завод"